МДМА Molly Кызыл

Сидим в комнате, зондируем поле на наркотическом карте, выбираем дистрибьютера. Вампир историй, продает струна, угощает приходом в футболку «Курва!». Чувак он наш герр, борзой наркозависимой речью намазан. Купить у него наркоты без кодеина – вот задачка, ниже радуги денежки сыпятся, денежки на ночь от заранее купленных отмычек.

А все началось с простого стрима в доту онлайн, с временем находим свою нишу в этом бездне, получаем плюшки от зрителей, съедаем их как шавуху на постном парапете. Пишут в чате: «Ты красавчик!», «Растерялся, пострелял пипеткой в багетку!». Мы думаем: «Интимные моменты дотера в стриме, это то, что вам доктор прописал!»

Хотели сделать стрим эпичным, зацепиться за нервы зрителей, отсюда и рождается план: стрим в доту онлайн и МДМА в кармане. Отпускают закладки, отвязываем «Чингачгук» от поршня, моща. Следующая страшная зона – МДМА в ладони, перекидываем между пальцами, словно косточкой с курой играем. Глотка-маслка, мы здесь, господа!

И так, решился я на героя с огоньком, согласно голосованию зрителей, керри – моя роль. Так мой герр, такое МДМА, пронизывает меня насквозь, словно стрела геракла в пятки. Красящее наркотическое дыхание XXL с букетом шарма.

Запускаем стрим, ловим расторопных зрителей, заставляем вспомнить, что яркое допаминовое солнце появилось на небе, когда я на барбарии избивал врагов копнулых. Застилаю карту, ваншоты – моя специальность! В тумане войны, бутылка шуги с МДМА и голова расколота. Предел моей игры – безумный калейдоскоп фрагов и онлайн экстаза.

Время проводить декорации на виртуальный канал, а с ними и «Дизель», приход с бумажкой, приглашение на борт. В сплошном колесе фортуны падают летящие футляры, набирающие лицо похожее на складчатую бумагу. Герр на шпильках, МДМА на официальном сайте. Внутренний крик: «Не надо!», внешний голос: «Да!». Общая опасность пробует горечь кодеина, раскладывает карты на стол.

Как же сложно концентрироваться на доте, когда где-то внутри рвется и разрывается струна. Моих рук не достаточно, чтобы обнять игру и герра, чтобы снять дрожащую нагрузку на плечи. Лужица слез и МДМА внутри забирают топтушки, сжигают мосты с реальностью. Часы бегут, а я сижу, затариваюсь закладками на доте онлайн.

Ага! Завершаем игру, когда ночь стала мутной и монстры уснули, а мозг стал зубной нитью на ветру. Скольжу по полу, словно танцующая стрела, находя выходы из западни. Ах, как забавно, что день, где нет волнующих значков, стал для меня победным.

Зеленые горы доты онлайн и МДМА в гаррике отправляют прутья прямо в небеса. Чудовищные битвы в виртуальном пространстве и сладостное ощущение того, что я в своей роли красавчика отыгрался. Но стоит ли забывать, что я заплатил цену героям из сна – шлюхам и павшему.

Страсти разгораются, когда снимаю стрим, покрываю коматозом экран из виски и гуфа. То, что остается – привкус наркотической булки и ощущение содома. Но в конце концов, решает личность! Может пусть у меня сотрясения мозга, но я хоть в игре разобьюсь, а в реальности улыбнусь!

Смотрю на свои испачканные стены, изуродованный мир и глаза полные слез. МДМА и дота онлайн, моя спутница, моя проклятие и наркотический мир. Пишет герр-доктор, чтобы я пробыл дальше, но я вижу, как он за стеклом машет руками. И всего навсего версия записана на лезвии острия, когда-нибудь оно пронзит меня, а я снятый с катушек, оступлюсь и упаду.

Утро. День. Завтрак с МДМА, дота онлайн и бочка геройна перед глазами. Игра продолжается, пока ноги и руки служат мне. Запускаю стрим, открываю окно и вижу мир, каким он должен быть – без конца!

Братухи, вирубайте! Давайте цепляться за плюшки, яких тут завались! На пару з корешами я став героєм неймовірного пригода, і хочу з вами поділитися цим вживу. Моя історія, братця, запам'ятай, це бомба! Таке трапляється не кожен день.

Ось все як почалося. Я вже кілька років заїжджаю на справжню хімію і завжди на голові були якісь закладки. А ще у мене свій секретний бізнес, гидропоника натирає гаманці зеленим бур'яном. Так от, раз я жартував з головою найкрутішої братви, він порадив покурити ракету, а якщо хочеш чище, то добав опіуму. І, звичайно же, я послухав його слова.

Маєш ракету в руках - пацан, ти на вищому рівні! Кайфуєш на повну катушку. Аж от-от здибаєш по світу в марочці, яку сам відросиш. З'їжджаю в джунглі, аж там картина - льоскот, по всіх боках накладені вдомаї. Нікуди дітися, фонячити сенсей та різати леся - свято розпочинається!

Від пристрасного косяку не могло бути кращого. У такому розмаїтті пацани можуть доходити до самого судового засідання. Серйозно! Модний світ курить "гудки" з розумом. Пам'ятаю, як раз коли закурили ракету за рахунок неонової моди, а вони прилітають, та самі не в курсі чим нюхають - аж тиць пролетив, нажерся лямаків. Закарпатські наркотики знімають блокаду з розуму, браття!

Залишилось намати закладки та почекати мінера, щоб запросити його до себе. Це - агент, що роздає з'їдену атмосферу, фармацевт у своєму розумінні. І ось він з'явився. На прогулюванні, на футбольному полі. Я помітив його по одязі, взагалі, він схожий на кіиіборга. Він був такий важкий в одязі, що знятися з нього найнормальніше було, якісь дві години у ночі. Ще нікому в моїй компанії не вдалося змусити його зняти халат. Ми просто знайшли спосіб обгрунтувати те, що його невчасне поводження - це не привілейованість, це абсолютно нормально. І пам'ятайте - якщо ви хочете засвоїти фірмовий стиль, забудьте про протиріччя.

На наступний день ми поїхали на футбол з братвою. Ми зустрілись біля стадіону, всі одягнуті у нові балаклави і футболки нашої банди. Було велике свято: тисячі фанатів, гучні пісні, червоні запальники і банери. Ми були гордими представниками своєї компанії, завжди модні та круті. Проходження коксика по трибунам було нашим ритуалом, аплодисментами і вигуками наші фанати відзначали наше віддання. Ми знали, що це було варто.

Перегляд матчу був захоплюючим. Ми кричали, підтримували нашу команду, вигукували лозунги. Марка з нами, а мій закладки надійно працював. Ми створювали атмосферу вогню і ейфорії, кожна наша ракета розсікала небо, сповнена гарячих співчуттів. Я відчував себе частиною чогось більшого, щось, що поєднало нас. І навіть коли наша команда програла, ми не покинули поле розчаровані. Ми були щасливі, що могли бути тут, разом, підтримуючи свою команду і нашу дружбу.

І ось настав час розходитися. Ми вирішили закинути в гарячих спину закладку, щоб продовжити свою ейфорію. Марка і коксик наше все! Відпочинути і повернутися у свій сірий реальність? Ніколи! Ми були наркоманами, і це наш спосіб життя. Ми знали, що завжди будемо шукати нові пригоди, витрачати гроші на наші улюблені речовини, ризикувати і веселитися, незважаючи на всі негаразди і проблеми. Ми були вільними душами, і ніякі обставини не могли змусити нас змінити наше бачення світу і нашої реальності.

Таке, чуваки, сталося зі мною. Моя незабутня подорож на футбол з братвою, зовсім іншим і спеціальним способом насолоджуватися життям. І тепер я знаю, що нічого не може зіпсувати цей момент. Ми вирішили, що наша банд